Обласний конкурс експериментально-дослідницьких робіт “Вчимося досліджувати та охороняти природу”

Вихованки гуртка “Юні лісівники” ОЦЕНТУМ, що діє на базі КЗ “Компаніївське НВО” БАЛАБУШКА УЛЯНА, учениця 9-А класу та  ПРИДВІР ЯРОСЛАВА, учениця 6-А класу взяли участь в обласному конкурсі експериментально-дослідницьких робіт “Вчимося досліджувати та охороняти природу” у номінаціях “Лісогосподарське дослідництво”та  “Біологія”.

Тема роботи Уляни: «Роль лісів у підтримці водного балансу в умовах українського лісостепу».

Мета: показати значущу водоочисну, ґрунтозахисну, водорегулювальну роль та функції водоохоронних насаджень, їх властивості. Проаналізувати сучасний стан водоохоронних насаджень.

Основні завдання:

– вивчити особливості водорегулювальних, водоочисних, ґрунтозахисних лісових насаджень;

– з’ясувати компоненти водного балансу в лісі;

– провести еколого-економічу оцінку водоохоронної функції лісу.

Практичне значення: Результати, отримані в процесі досліджень кліматопів біогеоценозів лісу є частиною комплексних моніторингових досліджень лісових екосистем в умовах степової зони України. Результати можуть бути використані Компаніївський лісництвом ДП “Долинське лісове господарство” при підготовці проєкту його зонування.

Отже, при веденні лісового господарства виділяють водоохоронні ліси, головною функцією яких є саме водоохоронна. Вони виділяються у вигляді смуг вздовж річок, озер, водойм. Такі ліси покращують гідро­логічний режим водозборів, запобігають забрудненню води, підтри­мують високу водність річок, позитивно впливають на запаси ґрунтових вод, захищають береги рік від розмиву тощо. Особливе значення таких лісів у лісостеповій, степовій зонах та у горах.

Доведено необхідність дотримуватись при використанні водоохоронних лісів наступних принципів:

– відмова від суцільних рубок, об’єм вирубаної деревини повинен залежати від властивостей насадження та умов місцевості;

– стабільність лісового покриву є більш важливою, ніж якість деревини та вік насаджень;

– стабільність може покращитись завдяки створенню шляхом природного поновлення мішаних різновікових лісів з природним різноманіттям дерев;

– вирубку дерев слід проводити обережно, щоб уникнути пошкоджень річкових русел та дестабілізації схилів. У багатьох випадках хорошим вирішенням є поєднання лісових доріг з системою канатних установок.

В результаті досліджень, нами з’ясовано, що ліс відіграє важливу роль у підтримці водного балансу певної території. Оптимальною для елементарних водозборів є лісистість у 65-70%.

Тема роботи важлива та актуальна!

Тема роботи Ярослави дуже цікава: “Створення штучних екосистем та адаптація тропічних видів наземних молюсків до умов середовища”.

Об`єкт дослідження: Pleurodonte excellens, Pseudoachatina

leaiana, Marginata icterica, Helicina rhodostoma, Achatinare ticulatа, Achatina fulica, Achatina immaculata.

Мета дослідження: визначення оптимальних умов для життєдіяльності тропічних видів равликів та узагальнення рекомендацій щодо створення равликаріїв.

Завдання:

– з`ясувати вплив екологічних чинників на процеси життєдіяльності тропічних видів наземних равликів;

– проаналізувати можливі способи створення равликаріїв та умов, наближених до природного середовища тропічних видів наземних равликів (регуляція вологості, коменсалізм з мокрицями, профілактика паразитів):

– розробити рекомендації до створення равликаріїв;

– дослідити сенсорні системи наземних равликів:

– розробити рекомендації по догляду за равликами роду Ахатини, Архахатини та древесних видів – плеуродонтів, псевдоахатин;

– поширювати результати досліджень на сторінці в соціальних мережах.

Актуальність проекту полягає у тому, що літературні дані щодо створення равликаріїв та умов їх утримання, як правило, фрагментарні.

Практичне значення дослідження:

– поширення досвіду у соціальних мережах та спільнотахравликівниківщодо створення равликаріїв та утриманні тропічних видів наземних равликів;

– створення україномовного контенту по догляду та утримання тропічних видів равликів;

– залучення фінансових ресурсів, виручених із продажу равликів для розширення видового різноманіття равликарію.

У ході дослідження використовуються наступні методи і прийоми:

  • описовий (спостереження проводилося з серпня 2020 року);
  • експеримент –регуляція вологості в равликарії шляхом зміни субстрату; коменсалізм равликів з мокрицями; харчові уподобання різних видів тропічних равликів; вплив слизу равликів на шкіру;
  • інформаційно-презентаційний – шляхом проведення роз`яснювальної роботи та створення україномовного контенту.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

У дослідженні визначено оптимальні умови для життєдіяльності тропічних видів наземних равликів та узагальнено рекомендації щодо створення тераріумів(равликаріїв), а саме:

1) Ембріональний розвиток, ріст та життєвий цикл наземних молюсків тісно залежать від температурно-вологого режиму (температура 24-26ºС, вологість – 75-85 %). У разі некомфортних умов (значне коливання температури, вологість менше 60 %, пряме сонячне проміння тощо) равлики здатні закривати устя та впадати в стан сплячки.

2) Акваріум або пластиковий контейнер із прозорими стінками, дозволяють підтримувати стабільну атмосферу для тропічних видів наземних равликів. Скло є небажаним матеріалом для равликарія, оскільки черепашка равлика достатньо крихка, і під час падіння пошкоджується. Також поверхня скла досить гладка, і равлик відчуває стрес від постійного зісковзування зі стінок, а вага скляного тераріуму ускладнює прибирання, тому найоптимальнішим є використання контейнеру, виготовленого із харчового пластику із прозорими стінками.

3) Ґрунт є необхідною умовою для основних процесів життєдіяльності: розмноження, живлення та добової активності наземних равликів.. Найоптимальнішим субстратом у тераріумі є мох, або його поєднання із торфом, який не лише добре утримує вологу, а й зменшує ризик появи паразитів, також є зручним для заривання та інкубації яєць. Оскільки більшість видів відчувають стрес, через відсутність підстилки, у яку вони можуть зариватися.

4) Серед молюсків немає чіткої трофічної спеціалізації видів, вони живляться грибами, лишайниками та різними частинами вищих рослин, окрім древесних равликів, для яких лишайники – обов`язковий раціон. Під час утримання в равликаріях молюски потребують підкормки – гамарус і перетерта яєчна шкаралупа (ахатини), Са – суміш (архахатини та древесні равлики).

5) Під час спільного перебування ахатин і архахатин у тераріумі спостерігається взаємне пригнічення обох видів, яке проявляється у пошкодженні черепашки та тіла («надгризанні»), а у Marginata icterica, Achatina reticulatа у відповідь на появу інших видів спостерігається стресова реакція – самонадгризання. Також, серед більшості видів тропічних равликів поширений канібалізм (внутрішньовидове хижацтво).

Бажаємо  вихованкам гуртка перемоги ,очікуємо на результати.