Історія створення Долинського лісгоспу

27 січня 1971 року на основі наказу по Міністерству лісового господарства УРСР № 6 від 06 січня 1971 року було створено Долинську лісомеліоративну станцію.

До складу Долинської ЛМС від Компаніївської ЛМС 12 травня 1976 року передано Гурівське лісництво площею 845 га.

В 1971 році з Гурівського лісництва виділено урочище «Чорне» і «Наталіївське» і організовано Долинську виробничу дільницю.

В 1973 році до складу Долинської ЛМС прийнято від Чорноліського лісгоспзагу Петрівську виробничу дільницю площею 565 га.

В січні 1976 року до складу лісомеліоративної станції приєднано Устинівську виробничу дільницю. Площа ЛМС збільшилася до 2053 га.

Протягом 1975-1985 років прийнято по Петрівському району 974 га і Устинівському району 864 га лісових насаджень та земель під обліснення.

Наказом Мінлісгоспу України № 77 від 02 грудня 1991 року лісомеліоративні станції перейменовано в держлісгоспи, а виробничі дільниці в лісництва.

Протягом 1998-1999 років держлісгосп прийняв від сільгосппідприємств 4287 га земель, внаслідок чого площа підприємства зросла майже вдвічі.

21 березня 2006 року Устинівське лісництво реорганізоване в майстерську дільницю.

2008 року до складу Долинського лісгоспу від Компаніївського передано Бобринецьке лісництво площею 1942 га.

Протягом 2000-2020 років до складу лісгоспу прийнято понад 3200 га земель, переважно лісокультурного фонду.

Станом на 01 січня 2021 року площа лісгоспу становить 13108 га, в тому числі Долинське лісництво 4492 га, Гурівське 2398 га, Петрівське 3618 га, Бобринецьке 2598 га, які розташовані на території Кропивницького та Олександрійського районів і територій шести громад – Бобринецької, Кетрисанівської, Гурівської, Долинської, Петрівської та Устинівської.

За час роботи підприємства на території чотирьох районів створено понад 9,6 тис.га лісових культур та понад 1100 га полезахисних смуг.

Серед основних здобутків підприємства слід відмітити:

  1. створення завершеної системи полезахисних лісових смуг для захисту полів від вітрової та водної ерозії
  2. обліснення берегів Іскрівського водосховища
  3. заліснення рекультивованих земель на місці Михайлівського та Балахівського вугільних кар’єрів, на яких обліснено близько 1100 га земель.

В роки найбільш активної діяльності підприємством створювалось щороку понад 300 га захисних лісових культур та полезахисних лісових смуг. На підприємстві постійно працювали понад 30 одиниць автотракторної техніки та понад 120 постійних працівників.

В останні роки річні обсяги створення лісових культур у зв’язку з істотним скороченням бюджетного фінансування та незначними лісовими ресурсами скоротилися до 50-100 га, чисельність постійних працівників зменшилась вдвічі, основний акцент роботи зміщується із створення нових лісів на збереження вирощеного.

До 2015 року проведення лісогосподарських та лісокультурних робіт, включаючи фінансування лісової охорони, проводилося переважно за рахунок коштів державного бюджету. Але в значній мірі (від 25 до 50% від загального фінансування) для фінансування господарської діяльності залучалися надходження власних коштів. Це кошти від реалізації деревини (переважно дрова від заготівлі сухостійних та всихаючих дерев), сосни новорічної та посадкового матеріалу сіянців для вирощування насаджень та саджанців для озеленення.

Протягом 2016-2018 років підприємство з державного бюджету (як і решта лісогосподарських підприємств України) не фінансувалося. Фінансування відновилося з 2019 року, але в розмірі менше 50% від мінімальної потреби.

Істотною допомогою для підприємства є кошти обласного бюджету на вирощування захисних лісових насаджень.

Основою підприємства є невеликий але згуртований трудовий колектив професіоналів своєї справи. В ньому важливу роль відіграють ветерани – Любченко Валерій Васильович, Богданов Дмитро Леонідович, які все своє життя віддали справі служіння лісу, а зараз передають досвід молодому поколінню. Естафету лісоводів достойно приймає молода зміна – головний лісничий Кутурлаш Олександр Петрович, лісничі Варенюк Віталій Олександрович, Бурмаченко Оксана Іванівна, мисливствознавець Кравченко Руслан Сергійович.

З першого року заснування і до 1998 року Долинську лісомеліоративну станцію очолював Коваленко Петро Якович, який організував роботу нового підприємства, забезпечення впровадження в життя масштабних планів створення системи полезахисних лісових смуг та обліснення еродованих земель, вирощування зелених насаджень в небачених до цього в регіоні масштабах, організовував будівництво садиб, господарських будівель та житлового фонду центральної садиби та лісництв, забезпечив створення в лісництвах розсадників та вирощування посадматеріалу для лісокультурних робіт. Він завжди користувався заслуженим авторитетом і повагою серед колег і працівників підприємства.

Протягом наступних 14 років підприємство очолював Красовський Олексій Петрович. З 2002 року підприємство очолює Коваленко Станіслав Петрович.

Серед втрат підприємства крім зменшення обсягів робіт і скорочення кількості працюючих слід відмітити виведення із господарського використання основних лісових масивів, які відносяться до природозаповідного фонду. Це урочища «Ганнівське» і «Новомогильне» Петрівського району та урочища «Наталіївське» і «Олександрівське» Долинського району, а на черзі під питанням і урочище «Гурівське» Долинського району. Практично всі лісові насадження, які були основою підприємства під час його утворення внаслідок прийняття державою непродуманих недалекоглядних природоохоронних законів не лише виведені з господарського використання (а це пристигаючі, стиглі та перестійні насадження), а й поставлено під питання їх подальше існування як повноцінних насаджень.

Адже ці насадження ростуть у степовій зоні, вирощені лісівниками у жорстких засушливих умовах і для їх збереження потрібно проводити комплекс лісогосподарських робіт, включаючи вирубування всихаючих деревостанів, посадку на їх місці лісових культур, проведення за ними доглядів та рубок догляду (формування оптимального складу і повноти насаджень), боротьбу з шкідниками і хворобами, охорону від пожеж та ін. Створені понад століття тому насадження поступово деградують і перетворюються в «кущфонд» без головної породи (дуба, ясена). Це поки що не чагарники, але спільного з лісом в них щороку стає все менше.

Основу кадрів підприємства складають головні спеціалісти, лісничі, лісова охорона та механізатори.

  • Головний лісничий Кутурлаш Олександр Петрович
  • Головний економіст Старобор Олена Яківна
  • Головний бухгалтер Сушко Наталія Олександрівна

Лісничі:

  • Бобринецького лісництва – Богданов Дмитро Леонідович
  • Гурівського лісництва – Варенюк Віталій Олександрович
  • Долинського лісництва – Бурмаченко Оксана Іванівна
  • Петрівського лісництва – Базилевський Артур Анатолійович

Середньоспискова чисельність 73 чоловік.

Основні види діяльності – лісогосподарська та сільськогосподарська.

Підприємство щороку проводить посадку захисних лісових культур на площі 60÷100 га, заготовляє лісове насіння, вирощує сіянці для створення лісових культур та саджанці для озеленення, проводить механізовані і ручні догляди за незімкнутими лісовими культурами, підготовку грунту під вирощування лісових культур.

Підприємство проводить протипожежні заходи по охороні 13 тис.га лісових насаджень, охорону лісів від самовільних рубок та захист від шкідників.

Підприємство проводить рубки пов’язані з веденням лісового господарства. Під час проведення рубок заготовляється та реалізується населенню і соцсфері дров’яна деревина.

Підприємство вирощує на плантаціях сосну новорічну і реалізує її населенню та організаціям. 2020 року реалізовано близько 10 тис. шт. на суму 1 млн. грн.

Природно-кліматичні умови

Згідно рослинного районування проведеного С.А. Генсіруком територія лісгоспу відноситься до лісогосподарської області Північний (Байрачний) степ, Правобережно-Дніпровського північно-степового лісогосподарського округу, Бузько-Дніпровського лісогосподарського району з різнотравно-типчаково-ковиловими степами, невеликими байрачними дубовими лісами, заплавними лугами та рослинністю гранітних оголень.

Клімат району розташування лісгоспу помірно-континентальний, теплий, посушливий з короткою малосніжною зимою та сухим, не дивлячись на часті зливові дощі, літом.

До кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень відносяться пізні весняні та ранні осінні заморозки, нерівномірне випадання атмосферних опадів, високі річні амплітуди коливань температур, посушливі періоди влітку.

Територія лісгоспу за характером рельєфу є підвищеною рівниною. Річкові долини та балки ділять її на численні плато різної величини та форми. Плато перетинаються в свою чергу лощинами, а схили, які прилягають до річкових долин і балок перетинає розгалужена система ярів. Лісові урочища розміщені переважно по балках та ярах різних за величиною і глибиною. В цілому ліси лісгоспу віднесені до рівнинних.

Серед кліматичних показників слід відмітити

  • температура повітря середньорічна +7,8 С0
  • температура повітря абсолютна максимальна +39,5 С0
  • температура повітря абсолютна мінімальна -35 С0
  • кількість опадів на рік 475 мм
  • тривалість вегетаційного періоду 215 днів.

Згідно матеріалів комплексного грунтово-типологічного обстеження, проведеного Комплексною експедицією ВО «Укрдержліспроект» в 1978-1979 роках, основними типами ґрунтів на території лісгоспу є звичайні чорноземи суглинисті різного ступеню вилуження та змитості на лесах та лесовидних суглинках. В Петрівському лісництві також поширені заплавно-лучні легкосуглинисті ґрунти на сучасних алювіальних відкладах.

Велика покраяність рельєфу місцевості та зливовий характер дощів влітку сприяють розвитку ерозії. Найбільш поширена водна ерозія ґрунтів, як площинна, так і лінійна. Проте ерозійні процеси мають вираження переважно на незаліснених землях.

Найбільші ріки регіону – Інгул, Інгулець, Березівка, Бокова, Боковенька, Жовта, Зелена.

Ліси в степовому краї відіграють важливу екологічну роль, тому навіть незважаючи на нинішні скрутні часи потрібно дбати про безпеку довкілля й піклуватися про наступні покоління і про майбутнє лісової галузі. Ліси півдня України у своїй більшості штучного походження, і вони потребують щоденного професійного догляду та охорони від пожеж і браконьєрів. Тож лісівники Долинського лісгоспу як справжні патріоти своєї справи й надалі стоятимуть на варті зелених оберегів землі. 

Станіслав Коваленко, директор Долинського лісгоспу